Глиняни

Глиняни

Глиняни - одне із найдавніших міст України. Його заснуванню сприяли гарні природні умови: свіже (адже поблизу хвойні ліси) повітря, можливості будувати млини на повноводних річках, величезні площі родючих чорноземів. Вдале розташування на тодішньому торговому шляху вплинуло на стрімкий розвиток містечка, удосконалення місцевих ремесел, одним з яких було ткацтво.

Перша писемна згадка про Глиняни сягає 1397 року, коли місто отримало право на самоврядування, хоч існувало воно значно раніше, про що свідчать археологічні розкопки. Згадана дата окреслює початок періоду великого розквіту, насамперед завдяки торгівлі і промислу.

Офіційні описи минувшина міста є доволі багатими на події, чи не кожна з яких оповита своєю легендою. Міщани любили оповідати про візити знатних купців, гетьманів, польських королів, історію створення герба Глинян та цікаві способи протидії свавіллю влади.

Цікавинкою історії Глинян є те, що міська управа користувалася українською мовою аж до 1918 року. Навіть за умови поліетнічності, громада міста завжди складалася більш, ніж наполовину з українців, чого не було у жодному іншому західноукраїнському містечку, де зазвичай переважала частка польського або єврейського населення.

Однією із найнеординарніших подій міста стало самооновлення ікони Спасителя, яке відбулося 1936 року. До старенької церковці приїжджав митрополит Андрей Шептиций, а тодішній Папа визнав Глиняни місцем паломництва. «Глинянське чудо» кожного року приводить сюди тисячі християн.

Глинянці упродовж кількох століть не зраджували своєму улюбленому промислу – ткацтву, яке згодом переросло в килимарство і прославило місцевих майстрів далеко з межами краю. Порівняно невелике «Ткацьке товариство», засноване Решитиловичем, після майже цілковитого занепаду переродилося у дуже відому, потужну і, що важливо, українську фабрику Михайла Хамули. Якість та візерунок оцінювали на виставках і конкурсах у різних країнах світу. За радянських часів килими виготовляло велике виробництво «Перемога», що призвело до всесоюзної слави. За часів незалежної України килимарство втратило свій розмах, але не занепало цілком. У Глинянах досі живуть майстри, які підтримують традицію і допомагають молоді, яка проявила ініціативу її відновити.

Сучасні Глиняни знаходиться на шляху відродження після довгої паузи у своєму розвитку. Цьому сприяє команда активістів, яка написала і впроваджує в дію грантовий проект, основною метою якого є стимуляція позитивних змін в регіоні.

Детальнішу інформацію про місто можна знайти на сайті Глинянської міської ради.